Тема. Українські землі у 2-й пол. ХVІІІ століття (продовження).
Кирило Розумовський (1750-1764рр.) - останній гетьман Лівобережної Гетьманщини
1.Народився на Чернігівщині в родині козака Григорія Розума. До 16 років жив у селі, був пастухом батьківської та громадської худоби. За допомогою старшого брата Олексія сім’я одержала графський титул. Здобув європейську освіту, на навчання Кирила з бюджету було витрачено близько 100 тис. крб.
У 18 років очолив Петербурзьку академію наук.
У 22 роки став гетьманом України.
2. Діяльність:
- У гетьманській столиці Батурині зібрав велику бібліотеку.
- У Глухові регулярно скликається старшинська рада.
• Почалася відбудова Батурина, а Глухів став резиденцією гетьмана.
• Без дозволу гетьмана російським чиновникам в Україні заборонялося арештовувати українців, крім кримінальних злочинців.
• Але царський уряд йому не дозволив відновити зовнішні зносини Лівобережної Гетьманщини.
• Під контролем російського уряду залишалися і фінанси.
Реформи К. Розумовського
1. Почалося реформування судочинства. У кожному полку створив:
- два земських суди (для цивільних справ);
- два підкоморних (для земельних справ);
- громадський суд (для кримінальних справ).
Усіх судів обирала козацька старшина.
•2. Намагався запровадити спадкове гетьманство.
3. Реформи проводяться і в армії:
- полки були перетворені на регулярні;
- введено однакове озброєння (рушниця, шабля, спис);
- козаків було вдягнено в уніформу — синій мундир із червоним коміром, білі штани, шапка різних кольорів для кожного полку;
- створено навчальний центр для старшинської молоді;
- впорядкував артилерійський арсенал.
4. Опікувався освітою, наукою, літературою, мистецтвом.
1764р. - звернувся до цариці Катерини ІІ з проханням розширити права козацтва. Царський уряд не виконав прохання. Катерина ІІ через тиск змусила Розумовського скласти булаву. Так було скасоване гетьманство (посада гетьмана) на Лівобережжі.
Для управління Лівобережжям у 1764р. було створено Другу Малоросійську колегію.
Друга Малоросійська колегія (1764-1786рр.)
Колегія складалася з 4 російських представників і 4 українських старшин, прокурора (цю посаду обіймав російський полковник) і двох секретарів (росіянина і українця). Очолював граф П.Рум'янцев.
Основні завдання колегії:
• остаточна ліквідація автономних прав;
• закріпачення селян;
• контроль над економічним розвитком України;
• збільшення збору податків із населення.
Діяльність колегії
• Було ліквідовано Генеральну військову канцелярію, Генеральний військовий суд.
• Інші установи — Канцелярія малоросійського скарбу, Генеральна лічильна комісія, Канцелярія генеральної артилерії підпорядковувалися Малоросійській колегії.
• У 1781 р. був ліквідований полково-сотенний устрій, а Лівобережжя поділене на три намісництва — Київське, Чернігівське, Новгород-Сіверське (потім — Малоросійське генерал-губернаторство). Тоді ж утворені Харківське (1780 р.) та Катеринославське (1783 р.) намісництва.
• Проведено ревізію господарського життя Гетьманщини, під час якої було здійснено перепис населення, опис населених пунктів і земельної власності, кількості дворів, ґрунтів, зібрано дані про повинності й податки тощо.
Мета перепису — збільшення податків і надходжень у казну.
• Введено подушне оподаткування населення.
• П. Рум’янцев почав втручатися в діяльність органів управління.
• У містах створювалася єдина для всієї Російської імперії система адміністрації.
• Прапори України, гетьманські клейноди, військові печатки було відіслано до Санкт-Петербурга. Це свідчило про те, що Україну остаточно позбавлено автономії у складі Росії.
Запровадження кріпацтва (1783 р.)
1783 р. кріпосне право було поширено на українське селянство. Відбулося остаточне закріпачення селян.
Своїм указом Катерина II прикріплювала селян до місць їхнього проживання на час останньої ревізії.
1785 р. виходить «Жалувана грамота дворянству», за якою українська шляхта отримує дворянські права та привілеї.
В Україні утверджується суспільно-політичний устрій, характерний для всієї Російської імперії.
Скасування козацького устрою на Слобожанщині
1765 р. Катерина II підписала маніфест про скасування козацького устрою на Слобожанщині:
• козацькі полки перетворилися на гусарські;
• старшини отримували російські військові чини;
• Слобожанщина перетворилася на Слобідсько-Українську губернію з центром у Харкові;
• її територія поділялася на 5 провінцій: Ізюмську, Охтирську, Острогозьку, Сумську, Харківську;
• старшини отримали російські військові чини.
Ліквідація решток автономного устрою Гетьманщини
• На території колишнього Гетьманату заборонялося вибирати полковників, відкривати школи при церковних парафіях.
На землях Лівобережжя утворилася Малоросійська губернія, територіальний поділ на полки і сотні було скасовано.
• Скасовувалася традиційна судова система. У судочинстві дедалі частіше застосовувалися норми російського законодавства.
• Козацькі полки були реорганізовані в регулярні карабінерні частини.
• Усі органи України були остаточно знищені царизмом.
• Старшинська верхівка зрівнювалася у правах з російським дворянством. (1785 р. - "Жалувана грамота російському дворянству")
