Закінчуємо тему "Українські землі в 2-й пол. ХVІІІ століття
Випишіть і вивчіть персоналії Г.Сковороди, А. Веделя, І. Григоровича-Барського.
Починаємо тему "Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ-у першій половині ХІХ століття
Копіюємо зручним способом конспект та вчимо його.
Проходимо тренувальні тести на ресурсі
https://www.znonasharu.org.ua/istoriya-ukrainy2021/
Входження українських земель до складу Російської імперії
|
Регіон |
Дата та обставини
входження |
|
Лівобережна
Україна |
1667р. – за умовами Андрусівського
перемир’я між РП та Моск. Цар. 1686р. – підтверджено
умовами Вічного миру між тими ж державами |
|
Слобожанщина |
Заселена
вихідцями з України протягом ХVІІІ ст. |
|
Правобережжя,
Волинь |
1793р. – внаслідок Другого поділу
Речі Посполитої Правобережжя і Сх. Волинь – до Рос. імп. 1795р. – ІІІ поділ РП – Західна Волинь
увійшла до Рос. імп. Зверніть увагу! До
1917р. Волинь була у складі Рос. імп., а не Австрійської (Австро-Угорської)
імперії! |
|
Південна Україна,
Крим |
1883р. – анесія Рос. імп. земель Кримського
ханства і включення їх до складу Рос. імп. |
|
Адміністративно-територіальний поділ Наддніпрянської України |
||
|
Регіони |
Генерал- Губернаторство (3) |
Губернії (9) |
|
Південно-Західний край
(Правобережжя) |
Київське |
Київська, Волинська, Подільська |
|
Малоросія (Лівобережжя),
Слобожанщина |
Малоросійське |
Чернігівська, Полтавська,
Слобідсько-Українська (від 1835 р. — Харківська) |
|
Новоросія (Південь) |
Новоросійсько-Бесарабське |
Катеринославська, Таврійська,
Миколаївська (від 1805 р. — Херсонська) |
|
Соціально-економічний розвиток Наддніпрянщини у першій половині XIX ст. |
||
|
Сільське господарство |
І. Криза феодально-кріпосницького виробництва: • домінування кріпосницьких відносин: поміщик мав
право на працю та майно селянина, продати його із землею або без землі; • основні форми експлуатації кріпаків — відробіткова (панщина), грошова,
натуральна рента; • посилення експлуатації селян: урочна система (поміщик давав селянам
таке завдання (урок), яке неможливо виконати за один день); панщина — чотири-шість днів на
тиждень; • витіснення селян на неродючі віддалені землі; • обезземелення селян; • сплата державними селянами грошової ренти й
несення повинностей на користь держави; • майнове розшарування селян (бідняки, середняки й заможні); селяни, що розорилися, ішли на
заробітки, насамперед у Південну Україну; • існування військових
поселень (1817—1857 рр.): частина війська передавалася на утримання
селянам. Фактично селяни-поселенці перетворювалися на довічних солдатів, які
водночас займалися сільським господарством; дітей від семи років зараховували
до кантоністів (новобранців); |
|
|
Сільське господарство |
• примітивні
й застарілі знаряддя праці не давали можливості запроваджувати
прогресивні технології, спричиняли технічну
відсталість сільськогосподарського виробництва, неефективне екстенсивне
господарювання; • зниження прибутків землевласників (під заставою
— майже кожний четвертий поміщицький маєток). ІІ. Проникнення капіталістичних відносин
у сільське господарство: • розширення посівів технічних культур (буряки,
тютюн, льон, коноплі, соняшник), що вимагало покращення обробітку землі,
використання добрив; • початок використання більш продуктивної
найманої праці; • передання землі в оренду купцям, заможним
селянам тощо; • зростання товарного виробництва, поглиблення спеціалізації окремих
районів і поміщицьких господарств. Правобережжя – вирощування цукрових
буряків, Лівобережжя – технічні культури (льон, картопля, коноплі, тютюн),
Південна Укр. – зернові культури. Спеціалізацію треба вивчити, це питали на ЗНО !!! |
|
|
Промисловість, транспорт |
1.
Тісний зв’язок із сільським господарством: млини, крупорушки, гуральні та
інші обробні підприємства в поміщицьких господарствах; відкриття цукрових
заводів. 2.
Більшість промисловців — поміщики, купці. 3.
Розвиток державної промисловості. 4.
Використання як вільнонайманої праці (капіталістичні підприємства), так і
кріпосної (поміщицько-кріпосні підприємства). Поступове зростання кількості
найманих робітників (від 1825 до 1861 р. — утричі). 5.
Розвиток чумацького промислу (зверніть
увагу, чумацький промисел – це характерне явище саме для 1ї пол ХІХ ст., коли
у 2й пол.. виникнуть залізниці, він занепаде), який сприяв розшаруванню селянства і був одним
з основних джерел нагромадження капіталу. 6.
Існування річкового і морського транспорту (важлива роль
азовсько-чорноморських портів: Одеси, Миколаєва, Бердянська, Маріуполя). 7.
1830—1840-ті рр. — початок промислового
перевороту.- переходу від ручної праці до механізованої, від мануфактур
до заводів і фабрик. 8.
Від 1820-х рр. — розвиток кам’яновугільної та металургійної галузей,
прискорений розвиток машинобудівної промисловості. 9.
Формування робітничого класу й промислової буржуазії |
|
|
Торгівля |
1.
Пожвавлення торгівлі внаслідок розвитку промислового й
сільськогосподарського виробництва. 2.
Україна — складова частина загальноросійського внутрішнього ринку. 3.
Ярмаркова торгівля (понад 2 тис. ярмарків, найбільші — у Харкові,
Єлисаветграді, Сумах, Полтаві). Товари, що вивозилися з України: хліб, м’ясо,
вовна, тютюн, сало, олія, цукор; товари, що завозилися з Росії: тканини,
вироби з металу, скло, посуд. 4.
Зовнішня торгівля — через порти Чорного та Азовського морів (переважно
вивозилося зерно з південних укр.. губерній до Європи) 5.
Більшість купців — росіяни, поступово з’являються й українці (найвідоміші
— Яхненки) |
|
