Спецкурс з історії України, 01.04. (2 години)

 Закінчуємо тему "Українські землі в 2-й пол. ХVІІІ століття

Випишіть і вивчіть персоналії Г.Сковороди, А. Веделя, І. Григоровича-Барського.

Починаємо тему "Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ-у першій половині ХІХ століття

Копіюємо зручним способом конспект та вчимо його.

Проходимо тренувальні тести на ресурсі

https://www.znonasharu.org.ua/istoriya-ukrainy2021/

Входження українських земель до складу Російської імперії

Регіон	Дата та обставини входження
Лівобережна Україна	1667р. – за умовами Андрусівського перемир’я між РП та Моск. Цар. 1686р. – підтверджено умовами Вічного миру між тими ж державами
Слобожанщина	Заселена вихідцями з України протягом ХVІІІ ст.
Правобережжя, Волинь	1793р. – внаслідок Другого поділу Речі Посполитої Правобережжя і Сх. Волинь – до Рос. імп. 1795р. – ІІІ поділ РП – Західна Волинь увійшла до Рос. імп. Зверніть увагу! До 1917р. Волинь була у складі Рос. імп., а не Австрійської (Австро-Угорської) імперії!
Південна Україна, Крим	1883р. – анесія Рос. імп. земель Кримського ханства і включення їх до складу Рос. імп.

 

Адміністративно-територіальний поділ Наддніпрянської України
Регіони	Генерал- Губернаторство (3)	Губернії (9)
Південно-Західний край (Правобережжя)	Київське	Київська, Волинська, Подільська
Малоросія (Лівобережжя), Слобожанщина	Малоросійське	Чернігівська, Полтавська, Слобідсько-Українська (від 1835 р. — Харківська)
Новоросія (Південь)	Новоросійсько-Бесарабське	Катеринославська, Таврійська, Миколаївська (від 1805 р. — Херсонська)

Соціально-економічний розвиток Наддніпрянщини у першій половині XIX ст.
Сільське господарство	І.   Криза феодально-кріпосницького виробництва: • домінування кріпосницьких відносин: поміщик мав право на працю та майно селянина, продати його із землею або без землі; • основні форми експлуатації кріпаків — відробіткова (панщина), грошова, натуральна рента; • посилення експлуатації селян: урочна система (поміщик давав селянам таке завдання (урок), яке неможливо виконати за один день); панщина — чотири-шість днів на тиждень; • витіснення селян на неродючі віддалені землі; • обезземелення селян; • сплата державними селянами грошової ренти й несення повинностей на користь держави; • майнове розшарування селян (бідняки, середняки й заможні); селяни, що розорилися, ішли на заробітки, насамперед у Південну Україну; • існування військових поселень (1817—1857 рр.): частина війська передавалася на утримання селянам. Фактично селяни-поселенці перетворювалися на довічних солдатів, які водночас займалися сільським господарством; дітей від семи років зараховували до кантоністів (новобранців);
Сільське господарство	• примітивні й застарілі знаряддя праці не давали можливості запроваджувати прогресивні технології, спричиняли технічну відсталість сільськогосподарського виробництва, неефективне екстенсивне господарювання; • зниження прибутків землевласників (під заставою — майже кожний четвертий поміщицький маєток).  ІІ. Проникнення капіталістичних відносин у сільське господарство: • розширення посівів технічних культур (буряки, тютюн, льон, коноплі, соняшник), що вимагало покращення обробітку землі, використання добрив; • початок використання більш продуктивної найманої праці; • передання землі в оренду купцям, заможним селянам тощо; • зростання товарного виробництва, поглиблення спеціалізації окремих районів і поміщицьких господарств. Правобережжя – вирощування цукрових буряків, Лівобережжя – технічні культури (льон, картопля, коноплі, тютюн), Південна Укр. – зернові культури. Спеціалізацію треба вивчити, це питали на ЗНО !!!
Промисловість, транспорт	1.    Тісний зв’язок із сільським господарством: млини, крупорушки, гуральні та інші обробні підприємства в поміщицьких господарствах; відкриття цукрових заводів. 2.    Більшість промисловців — поміщики, купці. 3.    Розвиток державної промисловості. 4.    Використання як вільнонайманої праці (капіталістичні підприємства), так і кріпосної (поміщицько-кріпосні підприємства). Поступове зростання кількості найманих робітників (від 1825 до 1861 р. — утричі). 5.    Розвиток чумацького промислу (зверніть увагу, чумацький промисел – це характерне явище саме для 1ї пол ХІХ ст., коли у 2й пол.. виникнуть залізниці, він занепаде), який сприяв розшаруванню селянства і був одним з основних джерел нагромадження капіталу. 6.    Існування річкового і морського транспорту (важлива роль азовсько-чорноморських портів: Одеси, Миколаєва, Бердянська, Маріуполя). 7.    1830—1840-ті рр. — початок промислового перевороту.- переходу від ручної праці до механізованої, від мануфактур до заводів і фабрик. 8.    Від 1820-х рр. — розвиток кам’яновугільної та металургійної галузей, прискорений розвиток машинобудівної промисловості. 9.    Формування робітничого класу й промислової буржуазії
Торгівля	1.    Пожвавлення торгівлі внаслідок розвитку промислового й сільськогосподарського виробництва. 2.    Україна — складова частина загальноросійського внутрішнього ринку. 3.    Ярмаркова торгівля (понад 2 тис. ярмарків, найбільші — у Харкові, Єлисаветграді, Сумах, Полтаві). Товари, що вивозилися з України: хліб, м’ясо, вовна, тютюн, сало, олія, цукор; товари, що завозилися з Росії: тканини, вироби з металу, скло, посуд. 4.    Зовнішня торгівля — через порти Чорного та Азовського морів (переважно вивозилося зерно з південних укр.. губерній до Європи) 5.    Більшість купців — росіяни, поступово з’являються й українці (найвідоміші — Яхненки)